пахнути
Смотреть что такое "пахнути" в других словарях:
пахнути — I п ахнути ну, неш; мин. ч. пах, ла, ло і па/хнув, нула, нуло; недок. 1) чим і без додатка. Видавати, виділяти який небудь запах. || безос. || перен. Нагадувати про кого , що небудь; нагадавши про себе, приваблювати. 2) чим, перен., розм.… … Український тлумачний словник
пахнути — дієслово недоконаного виду мати запах пахнути дієслово доконаного виду повіяти розм … Орфографічний словник української мови
пахнути — пахну, неш, Пт. Виділяти який небудь запах … Словник лемківскої говірки
випахатися — ається, док., розм. Позбутися запаху, перестати пахнути … Український тлумачний словник
духмяніти — і/є, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути … Український тлумачний словник
душіти — ши/ть, розм. Те саме, що пахнути … Український тлумачний словник
запахнути — ну, неш; мин. ч. запа/х, ла, ло; док. 1) Почати пахнути, виділяти який небудь запах. || чим, безос. Почати чутися (про запах). 2) перен., розм. Пригадатися, постати в уяві. || чим, безос. 3) чим, перев. безос., перен., розм. Почати відчуватися… … Український тлумачний словник
пахкотіти — I ти/ть, недок., розм. Підсил. до пахкати. II ти/ть, недок., розм. Підсил. до пахнути 1) … Український тлумачний словник
пахтіти — I ти/ть, недок., розм. 1) Те саме, що пахнути. || безос. 2) Відгонити, віддавати чим небудь. II хчу/, хти/ш, недок., розм., рідко. Те саме, що пахкати … Український тлумачний словник
смачно — присл. 1) З апетитом, охоче. || Маючи, вживаючи і т. ін. вдосталь смачної їжі. || у сполуч. з дієсл. парувати, пахнути і т. ін. Апетитно. 2) Із задоволенням, насолодою. 3) у знач. присудк. сл. Про задоволення, яке відчуває хто небудь від чогось… … Український тлумачний словник
